Ромео і Джульєтта

Опера на 2 дії

Композитор: Шарль Гуно
Лібрето: Жюль Барб’є та Мішель Карре за трагедією Вільяма Шекспіра
Переклад: Анна Волинська

Тривалість вистави – 2 год

Виконується українською мовою

Постановний склад

Диригент-постановник – Василь Василенко
Режисер-постановник – Олександра Зіберт
Сценографія – Олександра Зіберт
Хормейстер-постановник – Анжела Масленнікова
Балетмейстер-постановник – Вікторія Петрова
Диригент – Ділявер Осман
Режисер – Наталія Гонцовська
Концертмейстери – Лідія Водик, Марія Поляшова, Любов Орлова
Художники світла – Тетяна Музиченко, Олександр Санак
Звукорежисер – Ігор Кисельов
Режисер, який веде виставу – Алла Пригара

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ

Джульєтта – Дар’я Миколенко, Юлія Засімова
Ромео – Дмитро Фощанка, Анатолій Погребний
Гертруда – Ольга Дорощук, Вікторія Осадчук, Анастасія Поліщук
Стефано – Тамара Ходакова, Віра Багринець-Воловоденко
Тiбальд – Олександр Монастирський, Василь Сащук
Меркуціо – Микола Кушніренко, Павло Грищенко, Роман Лещов, Євген Малофеєв
Грегоріо – Євген Малофеєв, Гліб Іванов
Капулетті – Сергій Макієнко, Георгій Вешапідзе, Гліб Іванов
Отець Лоренцо – Олексій Піголенко
Князь – Олександр Форкушак, Олександр Харламов
Паріс – Олександр Курилюк
Бенволіо – Дмитро Кукса, Антон Радченко
Монтеккі та Капулетті – артисти хору

Джульєтта – Юлія Засімова
Ромео – Анатолій Погребний
Гертруда – Анастасія Поліщук
Стефано – Тамара Ходакова
Тібальд – Олександр Монастирський
Меркуціо – Павло Грищенко
Грегоріо – Гліб Іванов
Капулетті – Георгій Вешапідзе
Отець Лоренцо – Олексій Піголенко
Князь – Олександр Харламов
Паріс – Олександр Курилюк
Бенволіо – Антон Радченко
Ромео і Джульєтта (балетна пара) – Олександр Кондратенко та Марина Берлізова
Монтеккі та Капулетті – артисти хору

Диригент – Василь Василенко

Про виставу

Чи закінчилася боротьба кланів Монтеккі та Капулетті разом із падінням завіси у п’єсі Шекспіра? Мабуть, ні, адже класичний текст щоразу оживає у нових інтерпретаціях. А можливо, змагання родів ніколи не припиняється та постійно живе у колективній свідомості людства як архетипний образ невблаганного зла, котре стоїть на заваді щирому коханню.

“Ромео і Джульєтта” Шарля Гуно у Київській опері – це позачасовий простір вічного повернення. Тут за рамками-стінами криється щирість та вірність, за скелями непорозуміння ховається сила кохання, а люди… Людям залишається притаманним усе людське.
Жорстокість, егоїзм та байдужість суспільства не залишають місця світлому почуттю. Закохані стають безневинною жертвою непримиренного соціуму. Але чи здатен хоч хтось стати на захист кохання? Або ж ми і є тими, хто першими кидає у нього каміння?..