Музика скорботи: афіша подій у Києві до Днів пам’яті жертв Голодомору

Концерти у провідних театрах та філармонії столиці стануть не лише мистецькими подіями, а й актом пам’яті та духовної єдності.

Щороку наприкінці листопада Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв Голодомору — однієї з найбільших трагедій ХХ століття. Музика у ці дні звучить як молитва, як спосіб осмислити біль і водночас утвердити силу життя. Цього року кияни зможуть відвідати чотири особливі концерти — від камерних тризн до масштабних постановок «Реквієму» Моцарта. Кожна подія має власний художній акцент, але всі вони об’єднані спільною метою: пам’ятати, говорити й знаходити у мистецтві світло.

21 листопада, 18:00 — Київська опера (Сцена-Укриття)

Афіша події. Фото зі сторінки театру

Концерт-тризна «Запали свічку»

Музичний вечір у форматі тризни поєднає твори українських композиторів із документальними свідченнями трагедії — уривками листів і протоколів сталінських репресивних органів.

«Це вечір, пронизаний моторошними нагадуваннями про спроби знищити українську націю, але водночас — шлях крізь біль до надії та бажання жити», — зазначає режисер-постановник Дмитро Тодорюк.

У концерті візьмуть участь провідні солісти театру.

У концерті беруть участь солісти Київської опери: Яна Ілларіонова, Данило Коток, Вікторія Осадчук, Тамара Ходакова (заслужена артистка України) та Роман Перевертун.

Музичну основу складають твори Олега Ківи, Михайла Шуха, Валентина Сильвестрова, Богдани Трофімюк, Ігоря Соневицького, Миколи Лисенка та Романа Меденці.

Програма: українська народна пісня «У неволі тяжкій», камерна кантата №3 Олега Ківи на вірші Павла Тичини, твори Валентина Сильвестрова й Ігоря Соневицького на поезію Тараса Шевченка, Ave Maria Михайла Шуха та інші композиції.

21 листопада, 18:00 — Історично-мистецькі діалоги «Свічка пам’яті»

Афіша заходу. Світлин надана організаторами події

Виставка «Хліби» Олексія Потапенка. Проєкт створений до щорічної всеукраїнської та міжнародної акції «Свічка пам’яті», що проводиться в День пам’яті жертв Голодомору.

Хліборобство здавна було серцем українського життя, джерелом сили та духовності нашого народу. Українські чорноземи годували людей і формували їхній характер — працьовитий, терплячий, сповнений любові до землі.

Для українців хліб завжди був священним даром, що приходить у дім разом із благословенням. Навіть у найважчі періоди історії він залишався символом стійкості, надії та свободи.

У живописі хліб — тиха метафора людського існування: він може бути образом достатку чи нестачі, радості чи трагедії. У полотнах Олексія Потапенка хліб стає голосом степу, сонця й хліборобської долі, символом дому, коріння та незнищенної сили землі. Художник нагадує про головне — цінність життя, спільність людей і невидиму нитку, що пов’язує минуле, теперішнє й майбутнє.

22 листопада, 17:00 — Театр імені Івана Франка

Копродукція Національного будинку музики і Театру імені Івана Франка — «Реквієм» В.А.Моцарта. Фото зі сторінки театру

Прем’єра «Реквієму» Моцарта — нова постановка є копродукцією Національного будинку музики та Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Це — візуальна оповідь, що взаємодіє з музикою, де звук, рух, голоси, світло і часопростір стають рівноправними елементами творення образу.

Режисер Євген Лавренчук разом із Liatoshynskyi Capella: Orchestra and Choir та диригентом Теодором Кухарем переосмислюють Моцартів шедевр як історію маленької, випадкової людини, зануреної в конкретний час і простір.

Цей «Реквієм» — не про смерть, а про життя, яке продовжує звучати після останньої ноти. Оркестр і хор виступають не лише виконавцями, а й акторами, що втілюють сенси, конфлікти й внутрішні монологи твору.

Постановка вписується у сучасну європейську тенденцію «постораторіальних» інтерпретацій, у яких сакральна форма меси виходить за межі ритуалу, перетворюючись на акт творчості, людяності та пам’яті.

22 листопада, 18:00 — Національна філармонія України

Афіша події. Фото зі сторінки Національної філармонії

Концерт DA PACEM DOMINE у виконанні Національного академічного духового оркестру України під орудою Івана Стецького.

Цей вечір стане глибокими музичними роздумами про мир, віру та силу людського духу. Програма об’єднує твори композиторів різних країн, які у своїй музиці прагнуть до світла.

Урочистий заклик у композиції Гарді Мертенза Da Pacem Domine відкриє вечір молитвою про мир. Епічна робота Девіда Хілінґхема Angels of the Apocalypse вразить масштабом і драматизмом, тоді як світлий і ніжний твір Еріка Вітакера Lux Aurumque наповнить зал сяйвом духовного спокою.

Диригент Іван Стецький. Фото з персонального архіву митця

Глибоко символічне Agnus Dei з Першої симфонії Вірка Балея поєднає українську душу з універсальною молитвою. Requiem (Hymn for World Peace) Девіда Масланки прозвучить як щирий заклик до єдності та прощення. Завершить програму твір Яна Ван дер Руста Et In Terra Pax, що несе життєствердну віру в гармонію та мир на землі.

Концерт — це медитація серця, музична молитва за тих, хто постраждав під час масових злочинів проти українського народу, зокрема голодоморів.

Програма: Мертенз Da Pacem Domine, Хілінґхем Angels of the Apocalypse, Вітакер Lux Aurumque, Балей Agnus Dei, Масланка Requiem, Ван дер Руст Et In Terra Pax.

23 листопада, 15:00 — Національна опера України

Афіша події. Фото: Національна опера України

Виконання «Реквієму» Вольфганга Амадея Моцарта

Солісти: Тетяна Ганіна, Анжеліна Швачка, Дмитро Іванченко, Сергій Магера. Диригент — Богдан Пліш.

Свого часу цей незакінчений шедевр, овіяний численними містичними таємницями, став лебединою піснею видатного австрійського композитора, чиє життя трагічно обірвалося 5 грудня 1791 року у віці 35 років. Вже після смерті Моцарта роботу над твором завершив його учень Франц Зюсмайер, завдяки чому світ почув цю геніальну музику.

Реквієм Моцарта є одним із найпопулярніших і найчастіше виконуваних творів жанру. У світовій музичній історії створено чимало відомих реквіємів — Джузеппе Верді, Гаетано Доніцетті, Каміля Сен-Санса, Габріеля Форе, Йоханеса Брамса. Та саме музика Моцарта вже понад два століття продовжує звучати по всьому світу, вражаючи трагічною величчю та красою, ставши символом життя, передчасно обірваного у розквіті таланту.