Історія будівлі

Київська опера (Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва) знаходиться в одній із унікальних палацових споруд, що входять до ансамблю старовинного Подолу. Саме на цьому місці в ХІХ столітті стояв великий двоповерховий будинок у стилі класицизму, що належав останньому київському війту А. Кисилівському. Під час контрактових ярмарків тут були найкращі крамниці, а згодом – велика мануфактурна крамниця І. Шварцмана. 1919 року цей будинок згорів, а вже до 1924 року його розібрали на цеглу.

У роки третьої п’ятирічки, а саме – з 1930 року, розпочато будівництво приміщення для профспілки працівників м’ясорибоконсервної промисловості за проєктом відомого архітектора Миколи Шехоніна.

Це був період, коли набула популярності ідея спорудження культурно-просвітницьких закладів – палаців культури, бібліотек та клубів. Зведена 1933 року будівля вирізнялася цікавими інтер’єрами, зручним сполученням приміщень різного призначення. Застосований при облицюванні вестибюлю мармур створював розкішне просторове враження, ознаки палацу.

Архітектор Микола Олексійович Шехонін (1882 – 1970) належить до визнаних майстрів зодчества 20–30-х років, в історії української архітектури він залишив по собі помітний слід завдяки проєктам численних будинків Києва, переважно для громадських зібрань. Споруда по вулиці Межигірській, 2, в якій розташовано театр, є пам’яткою архітектури періоду радянського конструктивізму, єдиною громадською будівлею з ознаками згаданого стилю.

Частина споруди, увінчана банею, – центр композиції.

Приміщення було добре відоме киянам ще й завдяки своїй оригінальній назві – «Харчовик», оскільки від початку призначалося для експлуатації як Будинок профспілки працівників харчової промисловості. Тут розташовувалися зали: театральна на 900 місць, кінозала на 230 місць, спортивна, Кругла зала, призначена для клубної роботи, а також бібліотека. Колись тут працювали: народний драматичний театр, капела бандуристів, хорова капела, клуб любителів кіно тощо. Різними формами роботи відзначався дитячий сектор. У статусі клубу працівників харчової промисловості будинок функціонував і в повоєнні роки.

Під час реставрації (1980–90-ті роки, архітектор О. Граужіс) фасадам пам’ятки було повернуто типові риси, притаманні архітектурі конструктивізму (великі чисті площини тинькованих цементних стін, характерний малюнок дерев’яних переплетень усіх вікнин, металеве огородження балкону). Тоді ж «Харчовик» перейменували у Київський міський центр мистецтв «Славутич». Наразі приміщення перебуває під охороною держави як пам’ятка архітектури. Впродовж 1979-1984 років тут відбувалися вистави Київського театру естради під керівництвом Віталія Малахова.

Вже понад два десятиліття у цьому приміщенні працює Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва. У 1998 році було здійснено ремонт і добудовано оркестрову яму.

Наразі в глядацькій залі театру 436 місць, враховуючи й ті, що на балконі. У 2016 році у Круглій залі було відкрито камерну сцену для показу вистав та концертів. Нині зала, що має назву «АRТ-СЦЕНА театру», облаштована зручним амфітеатром на 120 місць.

Отже, історія будівлі написана часом, впродовж якого відбувалися політичні й державні зміни, та її призначення – бути культурно-просвітницьким центром – беззаперечний факт, гідно утверджений щоденною діяльністю Київського академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва.

Історія театру

Державний дитячий музичний театр (таку назву театр мав до 1998 р.) засновано у червні 1982 року Постановою Ради Міністрів УРСР.

Іван Васильович Дорошенко у дні створення театру

Директором театру було призначено Івана Васильовича Дорошенка. Протягом двох років тривала робота по підбору керівних кадрів і творчого складу нового колективу, підготовці до відкриття.

Фундаторами театру стали народні артисти України – відомий музикант Євген Васильович Дущенко (1925-2011), призначений на посаду головного диригента, та Михайло Михайлович Кречко (1925-1996), призначений головним хормейстером. Перший головний балетмейстер театру – заслужений артист України Вадим Федотов, перший головний художник – Олександр Бурлін. Ці видатні майстри внесли вагомий внесок у формування та становлення нового колективу.

Фундатори театру Михайло Кречко, Євген Дущенко, Іван Дорошенко, 1983 р.

Відбір творчих кадрів відбувався за результатами конкурсних переглядів, у яких взяли участь понад 500 виконавців. У складі конкурсної комісії були знані митці, серед яких: оперний режисер, народний артист СРСР Дмитро Смолич, оперні співаки – народна артистка СРСР Галина Туфтіна, народні артисти України Зоя Христич, Володимир Тимохін та ін.

До колективу увійшли і недавні випускники консерваторій та хореографічних училищ країни, і досвідчені майстри – заслужені артисти України Євгенія Костильова та Анатолій Кучерук, заслужений артист Бурятії Станіслав Павленко, лауреати республіканських конкурсів Олександр Барабаш та Юрій Круглов, талановиті виконавці Сергій Бондур, Алла Годулян, Людмила Грінченко, Віталій Жмуденко, Марина Краснова, Володимир Кузьменко, Олександр Льовушкін, Фемій Мустафаєв, Валентина Стрілець, Таїсія Юрченко та ін.

На початку лютого 1985 р. відбулося офіційне відкриття першого в Україні, другого в тодішньому СРСР і другого в світі Державного дитячого музичного театру. Дебютували трьома виставами. На сцені Оперної студії Київської державної консерваторії ім. П.І. Чайковського були показані: 1 лютого – дитяча фантастична опера «Зима і Весна» Миколи Лисенка (диригент-постановник – Євген Дущенко, режисер-постановник – народний артист СРСР Дмитро Гнатюк, художник-постановник – народний художник України Данило Нарбут) та 3 лютого – опера-казка «Чарівна музика» Марка Мінкова (диригент-постановник – Євген Дущенко, режисер-постановник – Сергій Шутько, художники-постановники – Давид Черкаський та Радна Сахалтуєв). 2 лютого на сцені Палацу «Україна» було представлено балет «Хлопчиш-Кибальчиш» Миколи Сільванського (диригент-постановник – Євген Дущенко, диригент – Анатолій Бойченко, балетмейстер-постановник – Вадим Федотов, художник-постановник – Вікторія Севрюкова). Ці вистави одразу ж визначили творчі орієнтири нового колективу на вітчизняну класику, твори сучасних композиторів, написані для дитячої аудиторії різного віку, а також на першопрочитання.

Афіша першої вистави театру "Зима і Весна", 1985 р.
Опера "Зима і Весна" М.Лисенка, 1985 р.
Перша репертуарна афіша театру, лютий 1985 р.

На відкритті театру була делегація з Москви на чолі з Наталею Іллівною Сац – видатним режисером,  засновником і керівником першого в світі Московського дитячого музичного театру. Вона вітала появу Дитячого музичного у Києві і, аналізуючи прем’єрні вистави у пресі, висловила впевненість, що у театру велике майбутнє.

Наприкінці лютого з’являється  програма «Шедеври світової балетної класики», здійснена під керівництвом відомого хореографа народного артиста СРСР Олега Виноградова, а до кінця 1985 р. репертуар  поповнюють ще 5 вистав.

У 1985 р. до театру прийшов видатний український митець-шістдесятник Микола Іванович Мерзлікін (1936-2006), який до кінця життя був його незмінним головним режисером. Дебютом майстра у новому колективі стало першопрочитання опери О. Костіна «Золоторогий олень», а у наступному сезоні режисер поставив «Казку про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, яка була у репертуарі понад два десятиліття (народний артист України Микола Іванович Мерзлікін здійснив на сцені театру також постановки опер «Ріголетто» Дж. Верді, «Кощій безсмертний» М. Римського-Корсакова, «Казка про Попа та наймита його Балду» Д. Шостаковича, «Пастка для Відьми» І. Щербакова, музично-драматичних вистав «Заметіль» на музику Г. Свиридова та «Лісова пісня» на музику М. Скорульського). У 1985 р., майже одночасно з Мерзлікіним у театрі починає працювати обдарована випускниця Київського художнього інституту Людмила Нагорна, для якої «Золоторогий олень» став першою самостійною роботою (заслужений художник України Людмила Леонідівна Нагорна у 1992-2019 рр. була головним художником театру і поставила на його сцені понад 40 вистав і концертів).

За два перші сезони було здійснено постановку 13 вистав, а у 1988 р. мав у репертуарі 10 опер і 10 балетів.

Перші гастролі театру, Севастополь, 1986 р.

Пам’ятною сторінкою в історії Дитячого музичного стали перші гастролі до Севастополя та Євпаторії, на які колектив виїхав влітку 1986р.

Високий  професіоналізм підтверджувала участь у престижних форумах       молодих солістів театру – лауреатські звання на Міжнародних конкурсах здобули танцівник Сергій Бондур, співаки Любов Канюка та Микола Герасименко.

Музична казка "Зайчик-листоноша" І.Якушенка, Зайчик – Г.Конарєва
Балет "Дюймовочка" Ю.Русинова, Дюймовочка – О.Бондур, Ластівка – К.Віновой

У 1987 р. театр виступає з творчим звітом у Москві, де були представлені опери «Зима і Весна» М. Лисенка, «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, музична казка «Зайчик-листоноша» І. Якушенка, балети «Хлопчиш-Кибальчиш» М. Сільванського, «Горбоконик» Р. Щедріна, «Панночка і Хуліган» на музику Д. Шостаковича та «Шедеври світової балетної класики» з «Арлекінадою» Р. Дріго. Велику зацікавленість виявляють до гастролей як глядачі, так і педагоги, музикознавці, театральні критики. На обговореннях вистав вони відмічають “серйозний художній старт театру – без нудьги, без примітивного загравання з дітьми”. Зокрема, відомий театрознавець Микола Ельяш наголошував на великих потенційних можливостях трупи, а також зазначав, що Київський ДМТ пішов своїм власним шляхом і навіть у дечому випередив свого московського колегу – Дитячий музичний театр.

Засновники перших в світі Дитячих музичних театрів Наталія Сац (Москва) та Іван Дорошенко (Київ), 1987 р.
І.Дорошенко та артисти біля репетиційної бази театру на Михайлівській площі

Невдовзі відбулися і перші зарубіжні гастролі – у 1988р. балетна трупа з великим успіхом виступила у югославському місті Нові Сад.

Репертуарна афіша щороку поповнювалася назвами класичних опер і балетів, здійснювалися першопрочитання творів сучасних композиторів у безпосередній співпраці з ними, а також творів, з якими вперше знайомилися українські глядачі. Нерідко театр ставав лабораторією для експериментальних постановок. Зокрема, багато років прикрашали репертуар самобутні прочитання опери «Іоланта» П. Чайковського, здійснене режисером Л. Моспан-Шульгою та сценографом Н. Абдулаєвою, а також балетів «Горбоконик» Р. Щедріна та «Панночка і Хуліган» на музику Д. Шостаковича, поставлених балетмейстером В. Литвиновим і сценографом О.Бурліним. Вперше в СРСР саме КДМТ поставив оперу «Дитя і чари» М. Равеля, вперше в Україні втілив «Маленького сажотруса» Б. Бріттена та балети «Червоні вітрила» В. Юровського і «Гидке каченя» О. Петрової, І. Цеслюкевич, А. Микити, відкрив для сцени оперу українського класика К. Стеценка «Івасик-Телесик». Тут вперше побачили світло рампи мюзикли «Пригоди Буратіно» О. Білаша (вистава і досі є однією з найпопулярніших) і «Таємничі викрадення» П. Петрова-Омельчука, балети «Пригоди в Смарагдовому місті» О. Яковчука, «Майська ніч» Є. Станковича, «Гей, козаки!» В. Зубицького, «Демон» і «Запрошення до страти» О. Костіна, «Мауглі», «Єврейська балада», «Распутін» О. Градського та багато інших.

Опера "Золоторогий олень" О.Костіна. Король – В.Плетюх, Вовкулака – О.Барабаш, Кат – С.Павленко

Новим імпульсом у творчій діяльності колективу став прихід у 1995 р. на посаду головного диригента учня уславленого С. Турчака, молодого маестро Олексія Баклана. Помітно зросла музична культура вистав, до репертуару увійшли масштабні симфонічні та вокально-симфонічні твори світової музичної класики, з якими оркестр театру стали охоче запрошувати для виступів на гастролях та музичних фестивалях у найпрестижніших концертних залах світу (народний артист України Олексій Федорович Баклан у 1995-2008 рр. був головним диригентом, у 2008-2012 рр. – художнім керівником театру).

Балет "Гидке каченя" О.Петрової, І.Цеслюкевич, А.Микити. Каченя - А.Кучерук, Ватажок лебедів - С.Бондур
Опера-балет "Дитя і чари" М.Равеля. Сцена з вистави. Дитя - І.Ладіна

Понад півтора десятиліття театр не мав власного приміщення, вистави проходили практично на всіх сценічних майданчиках міста. У 1998 р. згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації було проведено реорганізацію шляхом злиття трьох колективів – Державного дитячого музичного театру, Київського театру класичного балету та Київського міського центру мистецтв «Славутич» і створено Київський державний музичний театр для дітей та юнацтва у приміщенні колишнього «Славутича». На конкурсній основі з двох  колективів – балетної трупи КДМТ та трупи театру класичного балету була створена сильна балетна трупа у складі 60 артистів на чолі з народним артистом СРСР, народним артистом України, лауреатом Національної премії України ім. Т. Шевченка Валерієм Ковтуном. Видатний майстер української хореографії Валерій Петрович Ковтун (1944-2005) у 1998-2005 рр. був головним балетмейстером і вніс дуже вагомий внесок у розвиток театру.  Адже за ці сім років він поставив дванадцять вистав, прем’єра кожної – ставала незабутньою подією. Створені Майстром вистави «Лебедине озеро» П. Чайковського, «Жізель» А. Адана, «Попелюшка» та «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва є окрасою репертуару і сьогодні.

У лютому 1998 р. відбулася реорганізація, а вже 12 та 14 березня Київський державний музичний театр відкрив власну сцену у приміщенні колишнього «Славутича». Симфонічний оркестр під орудою головного диригента Олексія Баклана, хор під керуванням головного хормейстера, заслуженого діяча мистецтв України Галини Горбатенко та солісти театру представили симфонію № 9 Л. Бетховена та «Стабат Матер» Дж. Россіні.

Виступ оркестру, хору і солістів театру у Барселоні, 1998 р.
Олексій Баклан і Валерій Ковтун після прем"єри вистави "Попелюшка", 2004 р.

Відкриття сцени симфонічними програмами було викликане непідготовленістю приміщення колишнього палацу культури  до повноцінної роботи оперно-балетної трупи. Після закінчення ремонту і будівництва оркестрової ями театр розпочав перший театральний сезон на власній сцені. Його було урочисто відкрито у листопаді 1998 р. дитячою казковою оперою «Пастка для Відьми». Дитяча казкова опера «Пастка для Відьми» займає особливе місце в історії театру, адже створена вона була на замовлення театру і безпосередньо в театрі. Її творці: лібретист Галина Конькова, композитор Ігор Щербаков, диригент-постановник Михайло Мороз, режисер-постановник Микола Мерзлікін, хормейстер-постановник Галина Горбатенко, художник-постановник Людмила Нагорна, постановник пластики Олександр Льовушкін. Композитор І. Щербаков та режисер М. Мерзлікін за цю виставу удостоєні Національної премії України ім. Т.Шевченка у номінації “за кращий твір для дітей та юнацтва” (1999).

Опера "Пастка для Відьми" І.Щербакова, Відьма - Л.Канюка, Івасик - І. Ладіна
Опера "Пастка для Відьми" І.Щербакова

Серед перших вистав, здійснених на власній сцені, такі масштабні і етапні постановки як опери «Ріголетто» Дж. Верді, «Дитя і чари» М. Равеля, балети «Баядерка» Л. Мінкуса, «Жізель» А. Адана, «Лебедине озеро» П. Чайковського, сценічна кантата «Карміна Бурана» К. Орффа.

Завоювали глядацьке визнання і дві постановки М. Мерзлікіна у виконанні симфонічного оркестру та знаменитих драматичних акторів – «Лісова пісня» на музику М. Скорульського із народною артисткою України Раїсою Недашківською та «Заметіль» на музику Г. Свиридова із заслуженим України Віталієм Савчуком.

Р. Недашківська у виставі «Лісова пісня»
Опера "Ріголетто" Дж.Верді, Джільда – І.Вежневець, Ріголетто – В.Жмуденко
Балет "Жізель" А.Адана, Альберт – К.Віновой
Балет "Баядерка" Л.Мінкуса, Великий Брамін – А.Вдовиченко, Нікія – І.Гордійчук, Солор – К.Гордійчук

20 червня 2002 року Київський державний музичний театр для дітей та юнацтва відзначив своє 20-річчя. За видатні заслуги у розвитку мистецтва та з нагоди ювілею йому було надано статус академічного.

Упродовж першого двадцятиліття в різний час тут працювали і ставили вистави відомі майстри: диригенти – Євген Дущенко, Ігор Палкін, Олексій Баклан, Стане Юргец (Словенія); режисери – Микола Мерзлікін, Дмитро Гнатюк, Лариса Моспан-Шульга, Сергій Шутько; балетмейстери – Вадим Федотов, Віктор Литвинов,  Георгій Ковтун, Валерій Ковтун, Роберт Клявін, Олег Виноградов, Леонід Лебедєв, Віктор Гаченко, Володимир Нероденко, Іко Отрін (Словенія), Олексій Ратманський, Алла Рубіна; хормейстери – Михайло Кречко, Галина Горбатенко, Анжела Масленнікова; художники – Данило Нарбут, Олександр Бурлін, Людмила Нагорна, Нателла Абдулаєва, Марія Левитська, роботи яких формували унікальне неповторне мистецьке обличчя колективу.

Свідченням високої мистецької зрілості колективу стали премії та численні відзнаки міжнародних, всесоюзних та всеукраїнських оглядів-конкурсів. Театральною премією «Київська пектораль» у номінації «за кращу виставу для дітей» відмічені: одноактний балет «Візок тата Жуньє» на музику Р. Штрауса (балетмейстер О. Ратманський, 1997) та мюзикл «Як козаки змія приборкували» І. Поклада (режисер Л. Моспан-Шульга, 2001), опера «Кощій безсмертний» (режисер М. Мерзлікін, 2002) та балети «Мауглі» О. Градського (балетмейстер В. Литвинов, 2003) і «Білосніжка та семеро гномів» Б. Павловського (хореографія Г. Майорова, постановка В. Литвинова, 2006). Лауреатом І Міжнародного театрального фестивалю «Подія» стала вистава «Дитя і чари» – опера-балет на музику М. Равеля (режисер Л. Моспан-Шульга, 2008).

Балет "Візок тата Жуньє" на муз. Р.Штрауса, Син – С.Бондур, Подруга – І.Гордійчук, Матуся – Л.Клименко, Дядько – Ю.Клименко
Опера "Кощій безсмертний". Кощій – А.Гурин
Балет "Майська ніч" Є.Станковича
Мюзикл "Як козаки змія приборкували". Ярина - О.Гребенюк, Мурхан - М.Ракосій
Балет "Білосніжка та семеро гномів" Б.Павловського. Сцена з вистави

Від 2005 року назва театру – Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва.

Дуже плідними у творчій роботі театру були 2009-2012 роки. Попри фінансову скруту, за рахунок власних коштів, а також завдяки допомозі спонсорів та меценатів були поставлені: опера «Ніч перед Різдвом» М. Римського-Корсакова, музична казка-феєрія «Стійкий олов’яний солдатик» та мюзикл «Дванадцять місяців» С. Баневича, балет «Шехеразада» на музику М. Римського-Корсакова, концерти «Ночі Чайковського», «Хорові арабески», «Італійський фреш», «Тринадцятий місяць», благодійний концерт на підтримку японського народу «Цвіт сакури». Також відбулися прем’єри мюзиклу «Зачарований чумак» (композитор І. Поклад та поет О. Вратарьов) і балету «Бармалей та Айболить» (композитор Ю. Шевченко), які були створені на замовлення театру. У 2010 р. вперше в Україні було поставлено комічну оперу Ф. Пуленка «Перси Тіресія» за сюрреалістичною п’єсою Г. Аполлінера (режисер Д. Тодорюк), а у 2011 р. здійснено сучасну постановку опери  Дж. Верді «Травіата» (режисер В. Пальчиков). Обидві вистави були удостоєні премій «Київська пектораль» у номінації «краща музична вистава» відповідно за 2010 та 2011 роки.

Опера "Перси Тіресія" Ф.Пуленка, Тереза – Т.Ходакова, Чоловік – О.Лапін
Балет "Бармалей та Айболить" Ю.Шевченка. Сцена з вистави
Мюзикл "Зачарований чумак" І.Поклада. Дівчина-птаха - Л.Монастирська, Дем"ян - О.Монастирський
Опера "Травіата" Дж.Верді. Сцена з вистави

2011 рік поклав початок новому освітньому проєкту «Музичні класики», метою якого є знайомство дітей із дивовижним світом музичного театру. Перша програма запросила юних глядачів та їхніх батьків на «Симфонічну абетку», згодом додалися «Балетна абетка», «Оперна абетка, або У пошуках загублених нот» та «Хорова абетка». Пізнавальні програми циклу «Музичні класики» театр проводить у формі інтерактивних уроків, що відбуваються у веселій і невимушеній обстановці.

"Симфонічна абетка для дітей та їхніх батьків"
"Балетна абетка для дітей та їхніх батьків"
"Хорова абетка для дітей та їхніх батьків"

З-поміж нових вистав останніх сезонів, які полюбилися глядачам і отримали високу оцінку мистецтвознавців та журналістів: мюзикли «Пригоди Гекльберрі Фінна» Ж. та Л. Колодубів і «Жив собі пес… » В. Назарова, сучасні балети «Лялька. Нова історія Коппелії» Л. Деліба, «Історії у стилі Танго» на музику А. П’яццолли та інших композиторів, вокально-симфонічна програма «Дві меси у стилі ДЖАЗ» Б. Чілкотта та М. Воллінгера, хорова композиція «Тропічний карнавал». Це і опера «Богема» Дж. Пуччіні (режисер В. Пальчиков) – постановка, удостоєна премії «Київська пектораль» у номінації «краща музична вистава 2017 року». Рекордну кількість нагород зібрала нова опера «Король Дроздобород» (режисер Д. Тодорюк), написана на замовлення нашого театру відомим композитором Ю. Шевченком. Вистава удостоєна премій «Київська пектораль» та Фестивалю-Премії «Гра» у номінації «за кращу дитячу виставу 2018 року», а також премії ІІІ Київського міжнародного фестивалю «pUp.pet» за краще музичне оформлення (2019). Композитор Юрій Шевченко отримав за цю оперу премію ім. В. Косенка.

Опера "Богема" Дж. Пуччіні. Мімі – Д.Литовченко, Рудольф – Д.Фощанка
Балет "Лялька. Нова історія Коппелії". Коппелія – М.Нагасава
Мюзикл "Жив собі пес" В. Назарова. Сцена з вистави. Бровко – О.Монастирський
Мюзикл "Пригоди Гекльберрі Фінна" Ж.Колодуб, Л.Колодуба
Балет "Історії у стилі Танго" на муз. А.П'яццолли
Опера "Король Дроздобород" Ю.Шевченка

Нині в репертуарній афіші театру близько 60 вистав. Всього ж за роки існування колектив здійснив понад 200 постановок і понад 40 вистав театром поставлено вперше. Це твори композиторів-класиків, сучасних українських та зарубіжних авторів – опери, балети, мюзикли, музичні казки, симфонічні, вокально-симфонічні концерти, освітні програми для глядачів найрізноманітнішого віку, що стали значним внеском у скарбницю національного музично-театрального мистецтва.

За час своєї історії колектив завоював міжнародне визнання, з великим успіхом представляючи хореографічне та музичне мистецтво України у світi. Наші артисти виступали на представницьких музичних фестивалях, брали участь у міжнародних проєктах, гастролювали у більш ніж 30 країнах Європи, Азії, Північної та Південної Америки.

Півтора десятиліття тривала творча співдружність театру та Словенської Національної опери м. Марібор, започаткована гастролями Словенського колективу в Києві в 1992 році. Відтоді було здійснено чимало спільних проєктів. Зокрема, у 1994 році гастролями нашого колективу відкрилася нова сцена Маріборської опери. Художній керівник Словенського театру Стане Юргец неодноразово виступав у Києві як диригент і став  диригентом-постановником «Дуеньї» С. Прокоф’єва, а режисер Лариса Моспан-Шульга поставила у Маріборі оперу «Царева наречена» М. Римського-Корсакова, проводився обмін виконавцями. 1997-2003 рр. на Маріборській сцені відбулися спільні постановки двох балетних труп – «Лебедине озеро» П.Чайковського, «Жізель» А. Адана, «Франческа да Ріміні»  на  музику П. Чайковського та “Кармен-сюїта” Ж. Бізе – Р. Щедріна, «Баядерка» Л. Мінкуса, здійснені балетмейстером  В. Ковтуном, диригентом О. Бакланом за участю українських та словенських артистів. Симфонічний оркестр провів із Словенською балетною трупою гастролі у столиці Португалії Лісабоні, де представили «Жізель» А. Адана (2000).

Серед пам’ятних гастролей симфонічного оркестру – участь  у Міжнародному фестивалі оперного мистецтва в Іспанії з оперою А. Бойто «Мефістофель», Міжнародному музичному проєкті постановки мюзиклу Л. Бернстайна «Вест-Сайдська історія», представленому в Лівані та Японії ( обидва, 2003), співпраця з відомим іспанським балетним колективом «Corella Ballet» під керівництвом одного із славетних танцівників сучасності Анхеля Кореллья (2010-2011).

У 2008 році хор та симфонічний оркестр театру взяли участь в українсько-нідерландському проєкті – постановці опери Ж. Бізе «Кармен», яку підготували в Україні й упродовж місяця показували у містах Нідерландів та Бельгії.

У 2005–2009 роках театр співпрацював із британською фірмою «Artsworld Presentations». За цей час балетна трупа під керівництвом Віктора Литвинова та симфонічний оркестр під орудою Олексія Баклана представили вистави «Лускунчик», «Спляча красуня» та «Лебедине озеро» П. Чайковського, «Білосніжка та семеро гномів» Б. Павловського, «Ромео і Джульєтта», «Петрик і Вовк» на музику С. Прокоф’єва і «Карнавал тварин» на музику К. Сен-Санса (прем’єра цього балету відбулася саме під час гастролей) та концертні програми у містах Лондон, Кардіф, Кройдон, Брайтон та Доркін. Виступи наших митців проходили із величезним глядацьким успіхом і одержали позитивну оцінку численних британських видань. Зокрема рецензент уельської газети «Western Mail» Майк Сміт у 2007 році, вже після перших виступів радив відвідати вистави киян, відмічаючи високий професійний рівень кордебалету, майстерність солістів та першокласний оркестр. Одна з найвідоміших британських газет «Sunday Express» оцінила концерт оркестру чотирма зірочками (за п’ятизірковою рейтинговою шкалою), відзначивши, що «38 музикантів грали вибране з балетної музики  з душею та безмежною любов’ю до танцю. Баклан та його команда перетворили цей вечір на артистичне свято…». Яскравим заключним акордом  турне 2008 року  став  концерт «Опера-гала», що відбувся 14 січня на сцені лондонського «Кадоган-холу». Наші співаки та симфонічний оркестр (диригенти Олексій Баклан та Анатолій Бойченко) виконали програму з найпопулярніших творів європейської класики. Зі сцени одного з кращих залів британської столиці лунали чудові голоси наших співаків, успіх яких став справжнім тріумфом української вокальної школи.

Упродовж багатьох років за запрошенням швейцарської фірми «Zetia Organization» артисти театру двічі на рік показували класичний балетний репертуар у Швейцарії, Франції, Німеччині, Бельгії та Румунії, а у 2011 та 2014 роках гастролювали з оперою «Травіата» Дж. Верді.

Великий успіх і захоплені відгуки преси мав виступ нашого театру на Х Міжнародному фестивалі оперного мистецтва в місті Пярну (Естонія).

У 2009-2017 роках до складу колективу входила трупа «Київ Модерн-балет», створена відомим балетмейстером Раду Поклітару. На сцені театру відбулися прем’єри багатьох вистав, серед яких і «Лебедине озеро. Сучасна версія» на музику П. Чайковського – спільна робота трупи «Київ Модерн-балет» та симфонічного оркестру театру. Від 2018 р. Академічний театр «Київ Модерн-балет» є самостійним творчим колективом.

Сьогодні в театрі працюють понад 380 осіб, з них понад 260 творчих працівників (в оперній та балетній трупах, хорі, симфонічному оркестрі).

Від липня 2018 р. колектив очолює директор-художній керівник – заслужений працівник культури України Петро Качанов. Творчими підрозділами театру керують: головний диригент – народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка Василь Василенко, головний режисер – Віталій Пальчиков, головний балетмейстер – народна артистка України Тетяна Боровик, головний хормейстер – заслужений працівник культури України Анжела Масленнікова. Працюють диригенти – народний артист України Володимир Кожухар, лауреат Міжнародного конкурсу Сергій Голубничий, заслужений діяч мистецтв України Ділявер Осман та Євген Воронко.

Шанувальникам театру добре відомі імена талановитих співаків – заслужених артисток України Ольги Фомічової і Тамари Ходакової, лауреатів міжнародних конкурсів Андрія Бондаренка, Андрія Гонюкова, Олександра Киреєва, Дар’ї Миколенко, Вікторії Осадчук, Анастасії Поліщук, Олександра Вознюка, Гліба Іванова, Романа Лещова, Дмитра Фощанки, Олександра Харламова, Сергія Макієнка, а також наших блискучих танцівників – заслужених артистів України Оксани Бондаренко та Костянтина Вінового, лауреатів міжнародних конкурсів Яни Губанової, Юлії Кузьмич, Міє Нагасава, Владислава Євтушенка.

У 2019 році театр здійснив ребрендинг, замінив логотип, отримав новий фірмовий стиль і нову лаконічну назву – «Київська опера», що відповідає позиціюванню театру, адже репертуар включає вистави не лише для малят і школярів, а й молоді віком від 17 до 35 років та дорослих.

У своїй новій стратегії театр зорієнтований на сміливі експерименти та пошуки. У репертуарі мають бути сучасні постановки, модерні й класичні опери, балети, рок-опери, мюзикли, для малечі, молоді, дорослих і вистави для родинного перегляду. Мета Київської опери – стати у найближчому майбутньому «Українським Бродвеєм», тобто явищем і місцем, де можна побачити все найновіше, найпрогресивніше, найцікавіше, найнеочікуваніше.

Мюзикл "Фабрика Санти" П.Табакова
Мюзикл "Санта 2. Глобальне потепління" Д.Саратського
Мюзикл "School of Rock (Школа року)" Е.Л.Веббера

Серед прем’єр, здійснених у 2019-2021 рр.: постановки класичних опер українською  мовою: «Viva la mamma (Нехай живе мама!), або Театральні порядки та безлад» Г. Доніцетті, «Ромео і Джульєтта» Ш. Гуно, концертно-сценічної версії опери «Весілля Фігаро» В.А. Моцарта; сучасні балети – «Аладдін» О. Родіна, «Легенда про вічне кохання» на музику Ф. Шуберта, «Далеко по сусідству» на музику зарубіжних композиторів, а також  неокласична постановка «Лускунчика» П. Чайковського.  В театрі створено і нові мюзикли для дітей – «Фабрика Санти» П. Табакова і «Санта 2. Глобальне потепління» Д. Саратського, а у 2021 р. здійснено постановку ліцензійного мюзиклу «School of Rock (Школа року)» всесвітньо відомого композитора Е.Л. Веббера за участю дітей-акторів, які пройшли спеціальний кастинг. Все це – впевнені кроки на шляху до створення «Українського Бродвея». У рамках нової стратегії репертуар поповнили і унікальні проєкти  – святковий концерт «Нові мелодії Різдвяної ночі», що долучив українських глядачів до європейських традицій святкування Різдва,  «Тиждень у Київській опері, або Музика для дорослих», концерти з творів українських композиторів «Молитва Катерини» та «Український диптих».

Опера "Viva la mamma (Нехай живе мама), або Театральні порядки і безлад " Г.Доніцетті. Маестро – Є.Малофеєв, Агата – А.Гонюков
Балет "Аладдін" О.Родіна. Сцена з вистави. Аладдін – В.Бондар
Опера "Ромео і Джульєтта" Ш.Гуно. Джульєтта – Д.Миколенко, Ромео - Д.Фощанка

Київська опера (Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей і юнацтва) є унікальним явищем не лише в Україні, а й у загальному контексті європейської театральної культури. Аналізуючи багаторічну роботу колективу на сторінках «Дзеркала тижня», журналіст О.Москалець визначив діяльність театру як приклад, що ілюструє «наш прорив у сфери багато й різноманітно структурованого музичного життя європейського зразка». Адже творчість колективу вже понад три з половиною десятиліття направлена на створення неповторного за жанровим розмаїттям репертуару, спрямованого на залучення до музично-театрального мистецтва найширшої аудиторії. Найбільше досягнення театру в тому, що за ці роки його вистави увійшли в життя декількох поколінь вдячних глядачів, які стали справжніми шанувальниками високого мистецтва, і сьогодні приходять на вистави вже із своїми дітьми.