За щастя треба боротися!

Напередодні завершення театрального сезону на ART-СЦЕНІ Київської опери (Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва) відбулася прем’єра комічної опери Джоаккіно Россіні «Шлюбний вексель, або Щастя за добу». Спеціально для цієї постановки здійснили переклад опери українською мовою.

— З перших хвилин опера «Шлюбний вексель» захоплює романтичною піднесеністю та ідеалізацією сприйняття, — зазначає режисерка-постановниця та художниця-постановниця вистави Лада Шиленко. — А наївність та щирість героїв твору, що в сьогоднішньому світі вже є рідкістю, не можуть не підкупати. Опера Джоаккіно Россіні дуже театральна, заряджає позитивними емоціями та гарним настроєм. У нашій інтерпретації вона втілена з сучасними нотками, а події твору відбуваються у райському саду, ідилія якого порушується з появою однієї лише людини. Думаю, що при всій специфічності оперного жанру, кожен із глядачів, незалежно від віку та мистецького смаку, зможе разом з акторами прожити цю історію, що порушує питання права на власний вибір. Вистава «Шлюбний вексель, або Щастя за добу» дарує надію на те, що мрія обов’язково здійсниться, якщо за неї відчайдушно боротися.

Це вже другий мій проєкт із Київською оперою. Першим була опера Гаетано Доніцетті «Ріта», яку поставила у 2016 році, ця вистава і на сьогоднішній день у репертуарі театру. Головним своїм завданням вважаю популяризацію жанру опери. Всі ми розуміємо, що це елітарний і дуже специфічний жанр. А мені хотілося його відкрити для ширшого кола публіки. Обираю до постановки ті опери, які мені самій здаються цікавими. Аби був простий, зрозумілий сюжет, розмовні діалоги. Все це сприяє побудові контакту між глядачами і акторами.

Запропонувала новий проєкт директору-художньому керівникові театру Петру Качанову, він дав добро. Через карантин мали короткі строки для репетицій. Вдячна всій творчій команді, яка пішла мені на зустріч, і ми разом зробили все, щоб ця вистава відбулася.

Трохи передісторії. Восени взяла участь у конкурсі молодих режисерів, який проводила Національна оперета. Разом із акторами театру оперети представила уривок з цього твору, музичну редакцію якого здійснив Костянтин Старовицький, з яким ми вже давно плідно співпрацюємо. Потім подумала, що ця опера має право на повноцінне існування. Для постановки ідеально підійшла камерна сцена Київської опери, яка має оригінальну побудову та відкриває багато сценічних можливостей для камерного жанру.

Важливим для мене було прочитання опери саме українською мовою. Вважаю, це принципово для передачі публіці комічних сюжетних перипетій. Переклад для нашої нової постановки зробили Анатолій Навроцький та Костянтин Старовицький (Костянтин ще й автор музичної редакції). Також вдячна одному з виконавців Євгену Малофеєву, який вніс у переклад багато правок. Всі речитативи в опері замінили розмовними діалогами. Цим прийомом ми прагнули зробити виставу більш доступною глядачеві. Також, хотілося добитися пластичної виразності та легкості, в чому незамінним став балетмейстер-постановник вистави Сергій Кон.

Дж. Россіні написав цю оперу, коли йому було лише 18 років. Напевно, тому в неї такий легкий і дещо наївний сюжет. Але саме в цьому, як на мене, і полягає весь шарм цього твору.

Роль батька виконує Сергій Макієнко — високопрофесійний досвідчений актор, який дуже органічно втілився у свого персонажа, влучно витримуючи комедійний жанр опери. Роль Фанні на прем’єрі виконувала Соломія Павленко. Це був її театральний дебют як виконавиці. І їй вдалося зворушливо передати ніжний та щирий образ дівчини, яка відстоює право на власну мрію. Закоханий в неї Едуардо — Микита Олійник, не зважаючи на юний вік вже має сценічний досвід, завдяки якому створив яскравий та пластичний образ. Роль заморського нареченого Слука виконує Євген Малофеєв, який має великий досвід як артист та вокаліст, при усій складності вокальної партії він зміг переконливо та благородно змалювати характер свого персонажа. Значний сценічний досвід лауреатки Міжнародних конкурсів Вікторії Осадчук допоміг створити об’ємний образ служниці Кларіни: від практичного розрахунку до романтичної замріяності. Ще одним виразним персонажем став слуга Нортон, який у виконанні Олексія Піголенка ще і вирізняється багатим тембром голосу. Ще є актори, які брали участь у репетиціях, проте поки не вийшли на сцену, але сподіваюся, ми їх побачимо в новому сезоні. Це відчайдушний Василь Сащук (тенор) і харизматична Віра Багринець-Воловоденко (сопрано). Загалом, зібралася творча та талановита команда, яка була готова до сценічних пошуків.

Опера звучить у виконанні квінтету дерев’яних духових інструментів, музичну редакцію для якого виконав Костянтин Старовицький. Флейта — Роман Степаненко, гобой — Ірина Дульдієр, кларнет — Леонід Матьошко, гобой — Олександр Водик, валторна — Микола Галай. Диригент-постановник — заслужений діяч мистецтв України Ділявер Осман.

Як і декорації, так і костюми втілені через прийом осучаснення. Проте, ми не прив’язувалися до наших днів. Такі костюми могли бути і в ХХ, і в ХХI столітті. Також не робили конкретики, в якій країні відбувається дія вистави. Схожі події могли б трапитися будь-де.

Прем’єра — завжди надзвичайно хвилюючий момент. Це справжнє народження вистави: часто буває так, що спершу плануєш одне, але на сцені виходить зовсім по-іншому. Проте, сама така специфіка професії режисера: усі задумки перевіряються практикою. Але загалом я задоволена. Успіху вдалося досягти перш за все завдяки нашій виконавській команді, а також всім службам театру — монтувальникам, гримерам, костюмерам, реквізиторам, бутафорам. Це люди, які залишаються за лаштунками, але вони роблять так багато для того, щоб на сцені все виглядало гармонійно та професійно, а актори могли розкрити свій творчий потенціал. Величезна робота була пророблена нашими концертмейстерами — Марією Поляшовою та Любов’ю Орловою.

Мені вже вдалося неодноразово попрацювати над італійською класикою, тож тепер хочеться перейти до української. Моя творча мрія на даний момент — постановка опери Віталія Кирейка «У неділю рано» за однойменною повістю Ольги Кобилянської. Тоді оперу показали на Оперній сцені Національної музичної академії України імені Петра Чайковського (це була моя дипломна робота), але лише один раз. Дуже хочу, щоб цей твір продовжив своє театральне життя. Я особисто спілкувалася з композитором Віталієм Кирейком протягом останніх років його життя, він покладав на мене великі надії. Ця романтична опера цікаво написана як з музичної, так і драматичної точки зору, має дуже виразну мелодику та яскраві образи. Мені б дуже хотілося втілити масштабну постановку з хором та оркестром, адже твір Віталія Дмитровича заслуговує на повноцінне прочитання. Буду щаслива, якщо цю ідею підтримає вже рідна для мене Київська опера.

Tags