Балет на 2 дії
Композитор: Адольф Шарль Адан
Лібрето: Теофіль Готьє, Жуль-Анрі Вернуа де Сен-Жорж, Жан Кораллі
Хореографія: Жуль Перро, Жан Кораллі, Маріус Петіпа
Тривалість вистави – 2 год 10 хв
Постановний склад
Диригент-постановник – Сергій Голубничий
Балетмейстер-постановник – народна артистка України Тетяна Боровик
Сценографія – В’ячеслав Окунєв
Художник костюмів – Марія Грабченко
Художник-постановник світла – Сергій Масловський
Диригент – Євген Воронко
Балетмейстери-репетитори – Оксана Хамровська, заслужений артист України Костянтин Віновой
Режисер, який веде виставу – Тетяна Лук’янець
ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ
Жізель – заслужена артистка України Оксана Бондаренко, Катерина Миклуха, Емілія Лєгостаєва
Граф Альберт – Євген Логвиненко, Даниїл Пащук, Андрій Філонець
Берта, мати Жізелі – Вікторія Осадчук
Ганс, лісничий – Олег Буц, Артур Козенко, Олег Хлівнюк, Данило Шостак
Батільда, наречена графа – Дарина Крулевська, Людмила Гронська, Валерія Примак
Герцог – Анатолій Воронцов, Данило Шостак
Друг графа – Олег Буц, Олег Хлівнюк
Віліси:
Мірта – Емілія Лєгостаєва, Олександра Танцюра
Монна – Богдана Бондар, Вікторія Цап
Зюльма – Богдана Бондар, Вікторія Цап, Діана Шпирна
Селяни, мисливці, віліси – артисти балету
Жізель – заслужена артистка України Оксана Бондаренко
Граф Альберт – дипломант Міжнародного конкурсу Даниїл Пащук
Берта, мати Жізелі – Вікторія Осадчук
Ганс, лісничий – Олег Буц
Батільда, наречена графа – Дарина Крулевська
Герцог – Данило Шостак
Друг графа – Олег Хлівнюк
Віліси:
Мірта – Олександра Танцюра
Монна – Вікторія Цап
Зюльма – Діана Шпирна
Селяни, вельможні особи, віліси – артисти балету
Диригент – Євген Воронко
СТИСЛИЙ ЗМІСТ
Граф Альберт закоханий у сільську дівчину Жізель. Щоб приховати своє походження, він носить простий одяг, і Жізель приймає його за селянина.
Лісничий Ганс, також закоханий у Жізель, намагається переконати її, що Альберт не той, за кого себе видає, та дівчина не хоче його слухати.
Селяни повертаються із кошиками винограду, і розпочинаються веселощі, всі кружляють у нестримному вихорі танцю. З будиночка виходить Берта – мати Жізелі. Вона дуже схвильована, адже побачила, що донька брала участь у танцях. У Жізелі хворе серце, і їй не можна перевтомлюватись. Після танців дівчата розходяться.
З’являється Ганс. Залишившись на самоті, він проникає у мисливський будиночок і викрадає шпагу з графським гербом.
На відпочинок у селі зупиняються вельможні особи, які були на полюванні. Серед них наречена графа Батільда та її батько. Зачарована наївністю і красою Жізелі, наречена графа дарує їй золотий ланцюжок.
Селяни святкують День урожаю. У розпалі святкування з’являється Ганс. При всіх він звинувачує Альберта в брехні і як доказ показує шпагу графа. Жізель не хоче вірити цьому. Тоді Ганс сурмить у ріг, і перед збентеженим графом з’являється його наречена.
Вражена несподіваним обманом, Жізель божеволіє і вмирає.
Опівночі Ганс приходить на могилу Жізелі. Містичні звуки серед тиші на цвинтарі лякають його.
З’являється володарка віліс Мірта. Вілісами стають дівчата, які померли до весілля, не вгамувавши своєї пристрасті до танцю. Щоночі вони піднімаються з могил і танцюють, змушуючи танцювати до смерті всіх чоловіків, яких зустрічають на своєму шляху.
Мірта викликає тінь Жізелі, щоб прийняти її до кола танцюючих дівчат.
Глибокої ночі приходить на кладовище і Альберт, який не може забути своєї коханої. Через величезне горе і відчай граф не помічає віліс, які кружляють довкола нього. Його щире каяття зворушує Жізель. Вона прощає його.
В оточенні віліс з’являється Ганс. Віліси знову і знову змушують його танцювати, а потім знесиленого кидають в озеро.
Така ж доля чекає і Альберта. Він має померти в танці – віліси та їхня володарка невблаганні. Жізель просить Мірту відпустити Альберта, і водночас своїм коханням вона додає йому сили боротися за життя.
Світає. З першим промінням сонця віліси втрачають свою силу і зникають. Зникає і прозора тінь Жізелі. Та вона залишиться в серці Альберта назавжди.
Про виставу
Балету «Жізель, або Віліси» вже понад 180 років. Він належить до кращих творів відомого французького композитора Адольфа Шарля Адана. В основі сценарію – старовинна легенда, запозичена лібретистами з книжки Генріха Гейне «Про Німеччину». Легенда оповідає про віліс – померлих до весілля дівчат, які щоночі вгамовують свою пристрасть до танцю, бажаючи помститися всім, хто зустрінеться на шляху.
Прем’єра балету, створеного генієм Жюля Перро і завершеного Жаном Кораллі, відбулася на сцені Паризької опери 28 червня 1841 року і мала сенсаційний успіх. У 1884 році, взявши за основу хореографію попередників, свою постановку балету здійснив Маріус Петіпа.
В історії світового мистецтва «Жізель» заслужено вважається одним із кращих балетів – еталоном хореографічного романтизму. Сьогодні вона незмінно в репертуарі театрів та балетних труп усіх континентів. Легендарні балерини і танцівники у різний час, у різних країнах створили свої кращі образи у цій виставі.
Вперше наш театр звернувся до «Жізелі» у жовтні 2000 року – вистава була втілена балетмейстером-постановником Валерієм Ковтуном та диригентом-постановником Олексієм Бакланом. Відтоді балет понад 20 років не сходив з репертуарної афіші, він мав великий успіх і на нашій сцені, у на гастролях у Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, Швейцарії, Тунісі, Румунії, постановча група театру здійснила його і на сцені Словенської національної опери міста Марібор.
І от нині перлина балетного романтизму представлена глядачам Київської опери у новій постановці, здійсненій головною балетмейстеркою театру Тетяною Боровик та диригентом-постановником Сергієм Голубничим.
«Чому ми знову ставимо «Жізель»? Бо це історія не про далеке минуле, а про нас. Про дівчину, яка кохала до останнього подиху. Про каяття і прощення. Про те, що справжні почуття не вмирають навіть тоді, коли серце розбите. «Жізель» – це класика, що дихає сьогоднішнім днем. В її танці – емоції, які не потребують слів. І, коли піднімається завіса, ми розуміємо: цей балет — про любов, яка сильніша за час», – Тетяна Боровик, народна артистка України, балетмейстерка-постановниця вистави.
Прем’єра вистави відбулася 28 листопада 2025 р.
