Василь Якович Василенко

Головний диригент

Народний артист України

  • Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

Біографія

Закінчив Львівську консерваторію (клас оперно-симфонічного диригування народного артиста України, професора Юрія Луціва, 1986). Працював диригентом Харківського (1986-88) та Донецького (1989-1993) оперних театрів, вдосконалював майстерність у Московському Большому театрі у народного артиста Росії, професора Фуата Мансурова (1988-1989).

З 1994 – диригент, у 2001-2003 – генеральний директор та художній керівник Одеського державного академічного театру опери та балету. Під його керівництвом колектив театру гастролював у США, Канаді, Лівані, Хорватії, Швейцарії, Румунії, Молдові, Німеччині, Великій Британії. У 1998 в Одесі започаткував Міжнародний фестиваль оперного мистецтва «Золота корона» – один з найвизначніших форумів оперної музики в Україні.

У 2003-2014 – головний диригент Донецького національного академічного театру опери та балету ім. А. Солов’яненка. Багаторічна діяльність маестро відмічена творчим підйомом трупи, міжнародними проєктами, фестивалями, гастролями. З його іменем пов’язані багаточисленні оперно-балетні прем’єри вистав, серед яких: «Фальстаф» Дж. Верді, «Богема» і «Турандот» Дж. Пуччіні, «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва, «Тисяча і одна ніч» Ф. Амірова, що стали знаковими подіями в історії музично-театрального мистецтва Донбасу і України.

У 2005 з колективом «Донбас Опери» здійснив Всеукраїнську постановку опери К. Данькевича «Богдан Хмельницький» (режисер-постановник Василь Вовкун) за участю відомих митців України.

У 2012 став ініціатором першої в Україні постановки опери «Летючий Голландець» – унікального українсько-німецького Міжнародного проєкту з нагоди 200-річчя від дня народження Р. Вагнера.

Представляв мистецтво України на провідних концертних сценах світу, в тому числі у Королівському Альберт-холі Лондона та на театральній арені Біблосу (Ліван). Неодноразово був учасником представницьких міжнародних оперних форумів. Співпрацював із всесвітньо відомими виконавцями, серед яких: Луіс Квіліко, Анатолій Кочерга, Паата Бурчуладзе, Карлос Альмагер, Марія Бієшу, Євгенія Мірошниченко, Людмила Шемчук, Мауріціо Граціані, Владислав П’явко, Макі Морі, Віктор Черноморцев, Йоханнес фон Дуйсбург, Шалва Мукерія, Людмила Монастирська, Віталій Білий, Андреас Макко, Євген Орлов, Дмитро Попов, Володимир Васильєв, Ніна Ананіашвілі та ін.

Володар багатьох почесних звань і державних нагород: «Заслужений діяч мистецтв України» (1998), «Народний артист України» (2009), кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2006). У 2014 у складі творців вистави «Летючий Голландець» удостоєний Національної премії України ім. Тараса Шевченка.

Після окупації Донецька був змушений залишити роботу в Донецькому національному академічному театрі опери та балету ім. А. Солов’яненка.

Від 2015 – диригент Національного президентського оркестру, а також професор кафедри оперної підготовки Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Водночас від вересня 2021 – виконує обов'язки головного диригента Київської опери. У травні цього року дебютував на сцені театру постановкою опери Шарля Гуно «Ромео і Джульєтта».

Маестро відмінно володіє не лише батутою, а й пером. Він є автором чотирьох поетичних збірок, де оспівує красу та історичне минуле рідної Богуславщини: «Де Рось дзвінка клекоче», «Медвинські сади», «Тотоха», «На берегах Хороброї».