Стабат Матер

Кантата на одну дію

Композитор: Джованні Баттіста Перголезі

Тривалість вистави – 1 год

Постановний склад

Музичний керівник постановки – Олексій Баклан
Диригент-постановник – Анатолій Бойченко
Хормейстер-постановник – Анжела Масленнікова
Концертмейстери – Юлія Ященко, Любов Орлова

ВИКОНАВЦІ

Хор та симфонічний оркестр театру

Солісти

Тамара Ходакова, Олеся Біласюк (сопрано)
Тетяна Странченко (мецо-сопрано)

 

Про концерт

«STABAT MATER» – католицька хорова композиція про скорботу Божої Матері біля підніжжя Хреста на текст розповсюдженого за середньовіччя вірша, написаного латиною. Вірш, який приписують францисканському ченцю Якопоне да Тоді, що жив у ХІІІ ст., розпочинається словами «Stabat Mater dolorosa» («Мати зажурена стояла»). Наприкінці ХІУ ст., покладений на популярну мелодію, він увійшов у співочу практику у вигляді секвенції. Класичні зразки цієї композиції у Ж.Депре та Палестрини. Найвідоміші «Stabat Mater» Дж.Б.Перголезі та Й.Гайдна (ХУІІІ ст.), Ф.Шуберта, Дж.Россіні, Дж.Верді, А.Дворжака (ХІХ ст.), Ф.Пуленка, К.Шимановського, К.Пендерецького (ХХ ст.). Дослівний переклад з латини не справляє такого враження, як музичний твір у цілому. Г.Гейне відмічав: «Найвидатніші художники і у живопису, і в музиці скрашували безмежні жахи пристрастей Христових багатством кольорів і зм’якшували криваву серйозність грайливою ніжністю…».

Серед найвеличніших творів європейської музики «Stabat Mater» Дж.Б.Перголезі.

Італійський композитор Джованні Баттіста Перголезі (справжнє прізвище Драгі (1710-1736)) – видатний представник неаполітанської музичної школи, писав переважно опери, камерні твори та духовну музику. Вишукані й піднесені твори Перголезі – зразок справжньої професійної майстерності й натхненних прозрінь творчої інтуїції. Коротке життя композитора овіяне таємницями і легендами, одна з яких пов’язана із створеним незадовго до смерті геніального твору – «Stabat Mater». Він покохав дівчину, батьки якої не дозволили їй вийти заміж за бідного музиканта. Дівчина, яка своєю вродою і вдачею дуже нагадувала композитору Діву Марію, стала черницею і невдовзі померла у монастирі. А невтішний Перголезі написав божественну музику, в якій оспівав свою кохану. Твір, що складається з 13 частин, витриманий у стилі lamento – жалоби, скорботи. Це зворушлива оповідь про глибокі людські почуття. Звучання музики Перголезі легке і прозоре – лише щемливі дисонанси та меланхолійний мінор іноді засмучують його. Світло і надія проглядають крізь смуток «Stabat Mater». Особливо вражає заключний номер – один з кращих у кантаті за проникливістю, щирістю почуттів. Однак передостанній номер і особливо четвертий (арія мецо-сопрано) виділяються своєю грацією, веселістю та народним характером, де відчутні інтонації задерикуватих італійських канцонет. За узагальненням та глибиною емоцій Дж.Б.Перголезі у якісь моменти наближається до В.А.Моцарта. Композитор Дж.Россіні, почувши цю музику, був розчулений, він вважав, що «у своєму жанрі вона досягає безмежної краси».

5 липня 2005 року «Stabat Mater» Дж.Б.Перголезі вперше прозвучав у виконанні хору та симфонічного оркестру Київської муніципальної опери, вокальні партії виконували солістки театру, лауреати міжнародних конкурсів Людмила Монастирська та Тетяна Странченко.

Прем’єра концерту відбулася 5 липня 2005 р.