Картина І. Ранок у маєтку графа Альмавіви. Камердинер графа Фігаро готується до весілля з Сюзанною – покоївкою графині. Він облаштовує кімнату, яку з нагоди одруження дарує їм господар. Сюзанна такому подарунку не рада, бо граф переслідує її. Він намагається перешкодити весіллю і скористатися правом першої ночі, яке відмінив після свого одруження.
Фігаро вирішує завадити підступним планам свого пана.
Серед ворогів Фігаро – Бартоло і Марцеліна. Мстивий Бартоло не може забути, як його обдурив колишній цирульник, допомігши Альмавіві одружитись з його вихованкою Розіною. Нарешті Бартоло знайшов можливість поквитатися з Фігаро, який свого часу позичив у Марцеліни гроші і письмово зобов’язався одружитися з нею у разі несплати боргу. Зловмисники сподіваються, що граф, розгніваний непоступливістю Сюзанни, стане їм у пригоді.
До кімнати Сюзанни навідується паж Керубіно, закоханий в усіх жінок довкола. Зараз юнак прийшов поділитись горем і просити про заступництво графині – граф вигнав його геть, заставши з Барбаріною. Прихід графа змушує Керубіно сховатись. Альмавіва благає Сюзанну про побачення, але чує стук у двері й ховається. Це прийшов інтриган і пліткар Базиліо. Коли він натякає Сюзанні на кохання Керубіно до графині, ревнивий граф вибігає зі схованки. Він з обуренням розповідає Сюзанні та Базиліо про витівки пажа і раптом помічає Керубіно. Гнів Альмавіви не має меж, і він наказує юнакові негайно вирушити до Севільї на військову службу.
Входять Фігаро і натовп місцевих мешканців. Вони дякують графові за скасування несправедливого закону першої ночі. Довідавшись про долю Керубіно, Фігаро  змальовує перед ним суворе солдатське життя.
Картина ІІ. У своїй кімнаті графиня Розіна засмучена байдужістю чоловіка.
Розповідь Сюзанни про його зрадливість ранить її серце. Щиро співчуваючи своїй покоївці та її нареченому, графиня погоджується на план Фігаро – запискою викликати графа вночі в садочок і послати до нього на побачення Керубіно у жіночому вбранні. Для здійснення плану кличуть Керубіно, він виконує свою канцонету, присвячену графині. Починається переодягання пажа, але раптова поява графа змушує сховати його. Помітивши зніяковілість дружини, Альмавіва вимагає, щоб вона відкрила замкнені двері будуара. Графиня відмовляється, переконуючи, що там Сюзанна приміряє весільне вбрання. Ревниві підозри графа про коханця посилюються. Альмавіва хоче зламати двері, він йде за інструментом, забираючи з собою графиню. В цей час Сюзанна випускає Керубіно з кімнати, і переляканий паж стрибає у вікно. Після повернення граф знаходить у будуарі Сюзанну і змушений просити у дружини пробачення. Все було б добре, але з’являється нетверезий садівник Антоніо, розлючений тим, що хтось, стрибаючи з вікна, пошкодив квіти. Входить Фігаро і заявляє, що це він стрибав із вікна і квіти пошкодив він. Фігаро і Сюзанна просять благословити їх на шлюб. Але граф зволікає. З’являються Марцеліна, Бартоло і Базиліо, які вимагають у графа суду над Фігаро – він має або повернути борг, або одружитися з Марцеліною. Весілля Фігаро і Сюзанни відкладається.

Картина І. В одній із зал будинку Сюзанна зустрічає Альмавіву. На прохання графині вона погоджується на побачення, про яке він мріє. Але граф чує змову Сюзанни із Фігаро, він вирішує помститися.
Картина ІІ.  У залі суду хабарник-суддя Дон Курціо вирішує справу на користь Марцеліни, як того і чекає граф. Але несподівано з’ясовується, що Фігаро – рідний син Марцеліни і Бартоло, в дитинстві викрадений розбійниками. Розчулені батьки вирішують одружитись, і тепер передбачається святкувати подвійне весілля. Незадоволений лише граф: слуга знову перехитрував його.
Картина ІІІ.  Графиня і Сюзанна не полишають думки провчити графа. Графиня вирішує одянути плаття служниці й піти на нічне побачення. Вона диктує Сюзанні записку, призначаючи графу зустріч у садочку. Записку скріплюють шпилькою, яку на знак згоди граф має повернути.
Картина ІV.  Під час весільної церемонії граф отримує записку, і Фігаро здогадується, що це любовне послання, але не знає від кого…
Картина V. Садочок у маєтку графа. Ніч. Барбаріна у розпачі розповідає Фігаро, що не може знайти загублену шпильку, яку має повернути Сюзанні.Не знаючи планів графині і Сюзанни, Фігаро запідозрює наречену в зраді.
Ця ніч сповнена непорозумінь: граф не впізнає свою дружину в одязі  служниці, і, приймаючи її за Сюзанну, залицяється та запрошує до альтанки. У пітьмі й Фігаро спочатку не впізнає переодягнену Сюзанну. Вважаючи, що говорить з графинею, у відчаї доповідає їй  про залицяння графа до його нареченої. За мить він впізнає голос коханої, проте продовжує вдавати, що зізнається графині у шаленій пристрасті. Натомість – отримує кілька ляпасів, які приймає із задоволенням. Після короткої сварки Фігаро і Сюзанна вирішують розіграти графа. Побачивши, що Фігаро освідчується в коханні удаваній графині, граф здіймає галас, щоб привселюдно викрити зраду дружини. Але тут з’являється справжня графиня. Альмавіва посоромлений і вкотре змушений просити у дружини пробачення. Нарешті всі пригоди цього шаленого дня закінчилися – Фігаро із Сюзанною домоглися свого щастя, і настав час для святкування.